Задержи на мгновенье сквозь пальцы текущую вечность!
Обними её нежно руками за самую суть.
Говорят, это глупо, нелепо и бесчеловечно...
А ещё говорят, что за это умрёшь - ну и пусть.
Распознай простоту и величье банального слова,
Сугробами смеха лежащего в свете весны,
Бесстыдно нагого и чистого, словно основа
Святейшей любви, и лишённого чувства вины.
Разреши правоте попрощаться с понятием силы,
Заполнившей ложью тревожную чашу ума,
Чтобы истиной снова сознание преобразилось.
Разрушена будет привычная раньше тюрьма!
Наслаждайся безудержным танцем волны в океане,
Являясь той каплей, что носит бурлящий поток.
И пусть мир, отразившись в тебе как в зеркальном экране,
Шепнёт невзначай тихо-тихо: "Я ждал Тебя, Бог".
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
